Путівник по Закарпаттю від кантрі-клуба «Тиша»

Відпочинок у Карпатах приваблює в будь-яку пору року. Навесні, влітку та восени на вас чекають озеро Синевир, водоспад Шипіт, дикі та прекрасні пейзажі Боржавського хребта, взимку — гірськолижні спуски. Кантрі-клуб «Тиша» причаївся на межі курортів Ізки та Пилипець, і я підготувала для вас список цікавих місць в окрузі, а в дужках вказала відстань від нас до кожного з них.

Напрямок «Ізки - Пилипець - Подобовець»

1. Водоспад Шипіт [6 км]. Зовсім поряд з кантрі-клубом, серед лісів та скель полонини Боржава звучно несе свої води величний та таємничий Шипіт.

Особливо бурхливим Шипіт стає навесні, коли в горах тане сніг. Восени під час листопаду приємно гуляти в тиші, спостерігати, як засинає ліс, слухати розмірений гул води. Взимку Шипіт і ліс навколо ніби стають декораціями до казки. Уявіть: засніжені ялинки, зверху плавно опускаються пухнасті пластівці снігу, під ногами звучить улюблене з дитинства хрум-хрум, а кришталеві каскади водоспаду з шумом зриваються зі скелі.

Моя порада: постарайтеся вибратися на побачення з водоспадом у будній день, коли туристів немає чи зовсім мало. І уважніше придивляйтеся до ягідних вин на сувенірних лотках – іноді замість заявленого ожинового чи малинового вина можна купити звичайне біле, зафарбоване ягідною есенцією.

2. Гора Гемба. Височиє над гірськолижним курортом Пилипець [6 км], і на її нижніх схилах шумить водоспад Шипіт. Гемба – одна з найвищих гір полонини Боржави. Якщо ви не відчуваєте ентузіазму від думки, що на вершину потрібно підніматися пішки, я вас порадую: на Гембі цілий рік працює витяг. Підйом займає близько 20 хвилин, а навколо розстилаються дивовижні гірські пейзажі. Любителі екстремального відпочинку можуть політати на парапланах та опанувати маршрути для швидкісних спусків на велосипедах або мотоциклах.

Моя порада: візьміть із собою худі або куртку та парасольку (або дощовик). Навіть якщо на дворі серпень і вам комфортно у футболці, на вершині буває свіжо та дуже вітряно. Погрітися, до речі, можна у незвичайному для Карпат місці «Чайовня Сурія», яка зустріне вас одразу за витягом на найвищій точці Гемби. Там подають смачні напої та пироги, але найкраще — це види з вікон та особлива атмосфера.

3. Катаєтесь на лижах або сноубордах? Взимку для вас працюють гірськолижні курорти Ізки [4 км], Пилипець [6 км] і Подобовець [6 км].

«Зелені» та «сині» траси курорту Ізки пролягають у мальовничій гірській місцевості в долині річки Ріпинка. Пилипець розташований біля підніжжя гір Магура-Жиде та Гемба. Загальна довжина трас у цьому регіоні катання близько 20 000 м. Для впевнених лижників та сноубордистів краще підходять схили Гемби, а новачкам буде легше освоювати траси Магури-Жиде. Подобовець — сусідній курорт Пилипця. Між трасами обох курортів є так звані «труби» — лісові траси, що дозволяють кататися і там, і там.

Напрямок «Ізки - Іза - Горінчово - Липча - Хуст»

4. Буйволина ферма «На току» в селі Горінчово [60 км]. Туристам пропонують погуляти величезною територією, познайомитися з буйволами, покататися на конях, а взимку і на санях. Окрім буйволів, на фермі живуть олені, косулі, африканські страуси, павичі, декоративні качки та інша живність.

Моя порада: на території ферми працює ресторан, де можна пообідати, замовити дегустаційну тарілку сирів та скуштувати корисне буйволине молоко. А діти напевно не відмовляться сфотографуватися верхи на чорному красені!

5. Оленяча ферма між селами Іза та Липча [70 км]. Єдина в країні ферма, де живуть більше сотні оленів. Їх привезли сюда ще в радянські часи, щоб добувати з рогів па́нти. Згодом ферма перетворилася на туристичний об'єкт, куди з'їжджаються всі охочі помилуватися плямистими красенами, погладити їх оксамитові ріжки та мордочки, почастувати ласощами.

Моя порада: навесні олені линяють, шубки сипляться і залишаються без плям, тому краще планувати поїздку в іншу пору року.

6. Сироварня «Бараново» в селі Іза [70 км]. Іза ще з XIX століття славиться виробами з лози, а я включаю її до свого списку через сироварню. Сім'я Юрія Лепея близько десяти років тому взялася відроджувати традиційне вівчарство та сироваріння. На фермі можна побачити овечок, яких у Юрія близько 500, дізнатися, як виготовляють сир і, звичайно, спробувати все-все-все та накупити особливо смачних сирів собі та близьким.

Моя порада: до дегустаційної тарілки у ресторані пропонують чай, каву або вино на вибір. Не відмовляйтеся від вина! Воно смачне. Я все шкодую, що не дізналася назву та чекаю наступної поїздки в «Бараново».

7. Равликова ферма в Нижньому Селищі [70 км]. Розташована трохи вбік від Ізи та оленячої ферми. Тут вирощують три види равликів і проводять екскурсії.

Моя порада: якщо ви сміливець чи гурман, наважуйтесь на дегустацію! На фермі можна спробувати три варіанти равликів: по-закарпатськи (з сиром), по-бургундськи (з додаванням томатів і часнику) та «Шафран» (з шафраном та іншими травами).

8. Долина нарцисів [80 км]. З кінця квітня до середини травня урочище Кіреші розквітає білими квітами нарциса вузьколистого. Це — гірська квітка, яка зазвичай не росте в долині, і вчені припускають, що під час льодовикового періоду шмат гірської землі разом із насінням квітів «з'їхав» донизу, щоб зупинитися та адаптуватися до нових умов.

Моя порада: перед тим, як їхати до нарцисів, краще заздалегідь зателефонувати до Хустського відділення Карпатського біосферного заповідника, де вам скажуть, цвітуть уже нарциси чи ще ні. Я бачила багато відгуків розчарованих людей, які не застали долину у всій красі, і сподіваюся, ви не потрапите до їхнього числа.

Напрямок «Ізки - Синевир - Колочава»

9. Озеро Синевир [60 км]. Найбільше та найкрасивіше озеро України розташоване на гірському масиві Внутрішні Горгани. Кришталевий, глибокий, надзвичайно чистий Синевир став культовим місцем Закарпаття. Тут так добре гуляти, дихати, мріяти...

Моя порада: після того, як погуляєте навколо озера, підніміться на полонину Озирна — з неї відкриваються види, що захоплюють дух. І подивіться відеоролик від pokyVYtam – він працює «замість тисячі слів».

10. Реабілітаційний центр бурого ведмедя. Розташований поруч із селищем Синевир і є місцем-притулком для ведмедів, які пережили жорстоке ставлення. Фахівці лікують тварин, повертають їм загублені інстинкти та створюють максимально сприятливі для життя ведмедиків умови.

Моя порада: не торкайтеся руками огорожі навколо тварин і не дозволяйте це робити дітям – паркан під напругою.

11. Музеї Колочави. Дорогою на Синевир любителі історії можуть заїхати до Колочави та відвідати низку музеїв:

музей-скансен «Старе село» — перший сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті, який знайомить із 300-річною історією культури та побуту місцевих жителів,
«Колочавський бокораш» — тут вас познайомлять з технологією вирубки та сплаву лісу по річці, розкажуть про давню та небезпечну професію бокорашу і дозволять сфотографуватися на справжньому бокорі,
«Бункер Штаєра» — відображає умови проживання та приховування колочавських повстанців, які вели антирадянську діяльність та були причетні до українського визвольного руху,
«Радянська школа» — перша школа-музей на Закарпатті передає атмосферу навчання у 60-70-х роках минулого століття, знайомить з історією колочавської державної школи та показує всі атрибути виховання молоді в комуністичному дусі,
«Чеська школа» — відтворює, у свою чергу, умови навчання за чеської влади,
музей «Воїнам-інтернаціоналістам» — місце вшанування пам'яті жителів Колочави, яким довелося воювати на різних війнах та за різної влади,
музей «Лінія Арпада» — частина відреставрованої оборонної системи часів Другої світової війни, що складається з чотирьох бункерів, бетонних пірамід і земляних траншів,
пам'ятник дерев'яної сакральної архітектури 1795 року «Церква Святого Духа» — одне з найбільших архітектурних здобутків Закарпаття,
єдиний в Україні музей «Колочавська вузькоколійка» — відтворює історію карпатської вузькоколійки, роботу та побут залізничників та їхніх пасажирів.

Напрямок «Ізки - Чинадієво - Мукачево - Косино»

12. Термальні води Косино [80 км]. Цілющі води курорту піднімаються зі свердловини завглибшки 1190 метрів під землею і потрапляють у басейн із температурою 40-45 °C. Термальна вода джерела Косино має загально-оздоровчий ефект на організм, наповнюючи його корисними речовинами та мікроелементами (залізом, кальцієм, калієм та натрієм, цинком, хлором, хромом, міддю, магнієм та іншими).

Моя порада: детальніше про басейни та вартість дізнавайтеся на сайті.

А ще неподалік Мукачева можна доторкнутися до історії та романтики старовинних замків:

13. Замок Берегвар [70 км] — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а нині санаторій. Замок побудований в стилі неоромантизму і буквально наповнений символічними значеннями. Наприклад, вікон у замку 365 — за кількістю днів у році, а одне завбачливо замуровано на випадок високосного року. 52 димарі — за кількістю тижнів у році, 12 входів у замок відповідають 12 місяцям, а чотири вежі по кутах замку символізують пори року.

Поруч із замком було розбито чудовий сад-дендрарій, де ростуть італійські гліцинії, веймутові сосни, тиси, магнолії і навіть японська сакура, яку до палацу привіз граф Шенборн.

Моя порада: знайдіть у глибині саду Джерело краси та вмийтеся мінеральною водою.

14. Фортеця Сент-Міклош в Чинадієво [70 км від Ізок та 6 км від замку Шенборнов]. Довгий час господарями були угорські аристократи, тісно переплітаючи історію замку Паланок та фортеці. Так, замок Паланок був ареною боротьби княгині Ілони Зріні проти австрійської корони, а фортеця Сент-Міклош стала романтичним гніздечком, де княгиня зустрічалася з майбутнім чоловіком — графом Імре Текелі, який був молодший за неї на 14 років. На екскурсії Сент-Міклошем ви дізнаєтеся всю історію, в якій будуть і турки, і угорці, і австрійці, і легенди про неземну красу Ілони, і перемоги, і поразки, і любов, і зради. Захопливо, як у серіалах!

Незважаючи на те, що замок нині виглядає плачевно, там проводять весільні церемонії (можна влаштувати навіть лицарське весілля). Господарі Сент-Міклоша також пропонують його огляд при світлі смолоскипів, виступи камерних оркестрів, театралізовані програми, виготовлення монет, проведення пленерів. А наприкінці травня тут триває щорічний лицарський фестиваль «Срібний Татош». Влаштовують середньовічні забави та танці, лицарські бої та майстер-класи, а вечорами – вогняне шоу.

15. Замок Паланок в Мукачеві [90 км]. Подейкують, свою назву місто Мукачево отримало саме завдяки замку. Жителі в муках споруджували його на вершині 68-метрового вулкана, що згас. Сам замок оповитий легендами, і тягнеться за ним шлейф багатої історії та строкатих прізвищ власників та ув'язнених. І легенди, і реальні факти вам повідають на екскурсії замком, а відпочити після неї можна буде в одному з численних кафе неподалік.

Мукачево — старовинне місто, згадки про яке зустрічаються вже 896 року, і його затишна центральна площа теж варта того, щоби погуляти і роззирнутися. А якщо приїхати сюди напередодні старого Нового року, є всі шанси потрапити на фестиваль «Червене вино» та скуштувати вина найрізноманітніших виробників. Щоправда, у цьому випадку краще подбати про водія чи залишитися на ніч у Мукачеві.

16. Ужгород [120 км]. Одне з найдавніших слов'янських міст — угорський літопис датує його заснування 872 роком. В Ужгороді безліч цікавих місць для відвідування, але, якщо ви вирішите вибратися туди одним днем, я б запропонувала вам гуляти Театральною площею біля синагоги, пройтися Корзо та прилеглими вулицями, пообідати в одному з десятків кафе. Продовжити шлях набережною під липовими алеями, милуватися річкою і (якщо пощастить потрапити у квітні-травні) квітучими сакурами в Малому Галагові.

Моя порада: на набережній є Львівська майстерня шоколаду, де так приємно проводжати заходи сонця з чашкою улюбленого напою та цукерками ручної роботи.

Якщо ви не вперше на Закарпатті, сподіваюся, встигли подивитися не всі з мого списку! Хоча до деяких місць хочеться повертатися знову і знову. А якщо тільки знайомитеся з краєм, вам є з чого вибрати.

Буду рада, якщо ви доповните добірку! Де вже побували, які враження залишилися, що б ще порекомендували побачити? Діліться ідеями та спогадами у коментарях, а посиланням на статтю – з друзями.

Авторка — Анастасія Арьє